- віддавна
- присл.З давніх-давен, із давніх часів. || розм. Давно, давним-давно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
звіддавна — присл. З давніх часів … Український тлумачний словник
віддавна — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
звіддавна — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
одд... — див. відд...; напр.: оддава/ти, одда/вна, оддалі/к, оддя/чувати і т. ін. див. віддавати, віддавна, віддалік, віддячувати і т. ін … Український тлумачний словник
спервовіку — присл., рідко. З давніх часів; віддавна … Український тлумачний словник
Поклоніння - почитання - вшанування — Після подолання іконоборчої кризи в Церкві з явилося розуміння, що в богословській літературі потрібно чітко розрізнити шану, яку віддаємо єдиному Богові, і ту, яку віддаємо Богородиці, святим та святим предметам (іконам, мощам і т. ін.).… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
елюкубрація — Елюкубрація: бездарна писанина [47] твір, написаний з надзвичайним старанням [26] тут: іронічно твори, рисані з надзвичайним старанням [XVI] Ми бачимо, як галицькі общеруси, хоч віддавна кріпіать про єдинство «руської» бесіди, про потребу… … Толковый украинский словарь
смотолока — Смотолока: людина, що опинилася в скрутному становищі; також лайливе слово [XII] телепень, дурень [5;7] Про смотолоку на підставі контексту можна здогадуватися, що це слово лайливе. У словнику Желехівського воно має два значення: 1) нежить; 2)… … Толковый украинский словарь
відвіку — присл. (з найдавніших часів), споконвік(у), споконвіків, відвіку, одвіку, зроду віку, звіку, справіку, спрадавна, спрадавен, звіку правіку, з давніх давен, віддавна, здавна, з передвіку, з передвіків, спередвіку … Словник синонімів української мови
залишки — мн. (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, віддавна і взагалі від того, що минуло, зникло), залишок, решта, остача, рештки мн.; перебірки мн. (непотрібні / негодящі); сліди мн. (руйнування, давнини тощо); … Словник синонімів української мови